У сучасному світі, сповненому викликів та невизначеності, особливо для тих, хто постраждав від війни чи опинився у складних життєвих обставинах, можливість набути нових навичок та знайти своє місце у професійному світі є безцінною. Громадська організація «Асоціація жінок України» успішно реалізує цю місію, проводячи курси соціально-професійної адаптації в рамках двох потужних проєктів: «Якісні соціальні послуги як засіб подолання викликів та наслідків війни» та «Резолюція 1325: від безпекових викликів до постконфліктного відновлення».
– У час, коли війна змінила хід життя тисяч людей, особливо жінок, які залишилися сам на сам із труднощами, втратою, розпачем — підтримка, натхнення та нова дорога стають життєво необхідними. Саме таку дорогу відкриває Асоціація, яка в рамках проєктів реалізує надзвичайно важливу ініціативу — курси соціально-професійної адаптації для осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах, – каже голова ГО «Асоціація жінок України» Лариса РИМАР.
Основне завдання цих курсів – не просто дати нові знання, а подарувати учасницям можливість набути затребуваних навичок у нових професіях, щоб адаптуватися до життя, забезпечити собі фінансову підтримку, відчути омріяну фінансову свободу та професійно розвиватися. Тепер черговий набір учасниць опановує тонкощі перукарської справи, мистецтво манікюру та перспективний апсайклінг, а ті, хто вже пройшли тренінги і заняття із вдячністю згодують про це й діляться враженнями та власними перспективами.
Історії, що надихають: Голоси успіху
Найкращим свідченням ефективності цих курсів є відгуки самих учасниць, чиї життя змінюються на очах.
Марія САЄНКО, випускниця курсу манікюру, ділиться своїми враженнями з непідробним ентузіазмом: «Мої очікування від курсу повністю виправдалися. Я здобула не лише глибокі теоретичні знання, а й відпрацювала практичні навички, що було для мене найважливішим. Навчання було структурованим, а викладач Надія Яківна — справжній професіонал, яка ділилася своїм досвідом і відповідала на всі запитання». Марія особливо відзначає цінність опанування різних технік манікюру, лайфхаків дизайну, а також критично важливих правил стерилізації та дезінфекції. Вона вже активно пропонує послуги манікюру знайомим, формуючи своє перше портфоліо, і розглядає можливість працевлаштування в салоні краси, але її справжня мрія – власна справа. «Я облаштувала невеликий затишний куточок вдома для прийому клієнтів. Це дозволяє мені гнучко планувати свій час та мати більшу свободу у творчості. В майбутньому, можливо, я відкрию невеликий салон. Я безмежно вдячна донорам за надану можливість! Це навчання стало для мене не просто курсом, а справжнім кроком до самостійності та реалізації моєї мрії. Ваша підтримка дійсно має величезне значення!» – щиро ділиться Марія.
Відгук Ольги ОСТАФІЙЧУК сповнений вдячності: «Ще раз хочу щиро подякувати всім, хто долучився до організації та реалізації таких курсів! Особлива подяка пані Ларисі, яка знайшла час і сили для організації курсів, та пані Надії за знання, терпіння, час, який вона приділила нам. Завдяки курсам я працюю майстром манікюру у своєму селі, можу планувати свій час і для роботи, і для синочка, що дуже важливо у цей непростий для всіх період. Вони дали мені змогу самореалізуватись». Це яскравий приклад того, як набуті навички дозволяють жінці не лише здобути професію, а й забезпечити гнучкий графік, що є критично важливим для матерів.
Тетяна ЛЯХ, яка через війну переїхала до Тернополя із Харкова, також висловлює свою вдячність: «Вітаю, я – з міста Харкова. Вдячна за надану можливість спробувати себе в б’ютісфері. Здобуті навички манікюрної справи планую відпрацьовувати на знайомих і при вдосконаленні техніки робити манікюр вже за оплату». Для переселенців такі курси є життєво необхідними для швидкої адаптації та економічної незалежності на новому місці.
Особливою є історія Ірини СМОЛЯК, яка опановувала швейну справу: «Швейна справа мене захоплювала з дитинства. Правду кажучи, мала досвід працювати у цій сфері. Однак, те, що запропонувала наставниця, пані Неоніла, було не тільки незвичайним, а й поштовхом відновитися, почувати себе творчою особистістю. Повірте, крила виростали після кожного заняття, бо такої подачі з музичними нотками я в житті не відчувала й не бачила. Спробуйте! Не пожалкуєте. Будете в ресурсі для себе Й інших. Щиро дякую».
Відгук Ірини свідчить про глибокий психологічний вплив курсів: вони не лише дають професійні навички, а й сприяють емоційному відновленню, повертають віру у власні сили та творчий потенціал.
Більше, ніж курси: Шлях до фінансової свободи та психологічного відновлення
Ці історії успіху – лише мала частина того, що позитивного відбувається завдяки проєктам Асоціації жінок України. Кожен курс, кожен викладач, тренер, донор робить свій внесок у відродження життя.
Жінки, які приходять на навчання, часто пережили важкі травми, втратили роботу, дім, звичне оточення. Набуття нових навичок дарує їм не лише шанс на фінансову незалежність, а й відчуття власної цінності та значущості – усвідомлення того, що вони можуть опанувати нову професію і бути затребуваними, підвищує самооцінку. Окрім цього, навчання у групі, спілкування з тренерками, учасницями проєкту сприяє налагодженню нових соціальних зв’язків. Зосередженість на творчому процесі (чи то манікюр, чи шиття) є відмінним способом відволіктися від тривог і стресу, а для багатьох це шанс втілити давні мрії, або відкрити в собі неочікувані таланти.
– Ми в Асоціації жінок глибоко переконані: стійкість українців криється не лише у військовій звитязі, а й у здатності кожної людини віднайти себе, відновити внутрішній ресурс і знайти своє місце у мирному житті. Саме тому ми бачимо величезну життєво важливу цінність у нашій роботі з соціально-психологічної адаптації через набуття нових навичок. Коли жінка приходить до нас розгублена, згасла, а потім, проходячи навчання швейній, перукарській справі чи мистецтву апсайклінгу, її очі починають сяяти –це для нас найбільша нагорода. Адже це не просто опанування професії, а набагато більше. Це- відновлення віри у себе, відчуття власної цінності, це повернення до життя, – підкреслює Лариса РИМАР.
Руки, що знову творять красу, чи то за швейною машинкою, чи з ножицями та гребінцем, чи перетворюючи старі речі на нові шедеври – це руки, що творять власне майбутнє. Це шлях до фінансової незалежності, а також і шлях до психологічного зцілення. Це можливість відволіктися від болю, відчути радість творчості, знайти однодумців і знову відчути себе частиною суспільства. Це відновлення самооцінки, порушеної травмами та випробуваннями. Це здатність знову посміхатися і мріяти.
– Ми бачимо величезну потребу у продовженні такої соціально-психологічної адаптації. Адже, на жаль, кількість людей, які потребують цієї підтримки, не зменшується. Це і наші ветерани й ветеранки, їхні родини, внутрішньо переміщені особи і всі ті, хто постраждав від війни та опинився у складних життєвих обставинах. Ми маємо і надалі надавати їм цей шанс – шанс на нове життя, на гідність, на самореалізацію. Кожен вкладений ресурс, кожна підтримка – це інвестиція у людський капітал України, у її здатність відновитися та стати сильнішою. Ми віримо, що через такі проєкти ми не лише допомагаємо окремим людям, а й зміцнюємо нашу країну зсередини, роблячи її більш стійкою та процвітаючою, – переконана Лариса РИМАР.
B V