У Міжнародний день прав людини, що відзначається 10 грудня, Освітній артпростір «ЛІРА» став місцем глибокої та щемливої пам’яті. Артпростір «ЛІРА», Асоціація жінок України, спільно з «Кіноклубом на вулиці Зеленій» та за участі Центру «ЯМаріуполь», організували відкритий показ культової документальної стрічки — «20 днів у Маріуполі».
Ця кінострічка режисера та оператора Мстислава Чернова — не просто фільм, це історичне свідоцтво. Вона стала першою в історії українською роботою, що була відзначена премією «Оскар» у номінації «Найкращий повнометражний документальний фільм» у 2024 році, а також здобула понад 20 нагород на міжнародних фестивалях. Стрічка є безкомпромісним документом, що фіксує трагедію початку повномасштабного вторгнення росії на територію України та злочини росіян проти людяності.
Показ фільму в стінах «ЛІРИ» був свідомим актом. Голова ГО «Асоціації жінок України», засновниця артпростору Лариса РИМАР наголосила на винятковій важливості таких заходів. За її словами, у світлі триваючої агресії, дивитися правді в очі та зберігати пам’ять про трагедію Маріуполя є нашим моральним обов’язком і необхідною умовою для формування сильної, свідомої нації.
Модератором обговорення виступив правозахисник, громадський діяч Олександр СТЕПАНЕНКО, офіційний представник Мандрівного фестивалю Docudays UA у Тернопільській області. Він поділився історією створення фільму та його значенням для міжнародного правового поля.
На показ фільму завітали представники «Коаліції 1325. Тернопільщина». Координаторка коаліції на Тернопільщині Оксана ШЛЮСАР підкреслила виняткове значення фіксації воєнних злочинів для міжнародного правосуддя. Вона наголосила, що війна має руйнівний вплив на жінок і дівчат, і саме тому документування правди є критично важливим для адвокації справедливості та забезпечення повноцінної участі жінок у післявоєнному відновленні та миробудуванні.
Особливої емоційної глибини події надали виступи тих, чий досвід є живим свідченням злочинів окупантів, незалежно від часових меж.
Марія МАЦУК, яка має статус репресованої, поділилася емоційною розповіддю про тортури московитів щодо репресованих українців у післявоєнні роки. Її слова провели чітку історичну паралель між злочинами минулого та сьогодення, підкреслюючи, що боротьба за гідність і свободу триває десятиліттями.
Керівник тернопільського центру підтримки переселенців Артем МАМОНТОВ звернув увагу на те, що такі трагічні історії українського народу повинні залишитися у пам’яті. Вони є вакциною проти забуття, аби наступні покоління ніколи не пережили подібного.
Найбільш зворушливою та конструктивною була розповідь маріупольчанки Лариси ШУРХОВЕЦЬКОЇ. Її власна історія та активна громадянська позиція справили на присутніх глибоке враження, довівши, що навіть після пережитих трагедій жіноча сила та воля здатні надихати на боротьбу.
Показ «20 днів у Маріуполі» став не просто переглядом, а сеансом колективної пам’яті та емоційної солідарності, ще раз нагадавши, що боротьба за права людини в Україні — це боротьба за її існування.
B V