У вирі буденності, серед важливих дискусій Всеукраїнської конференції про майбутнє соціальних послуг «Стан та перспективи розвитку в Україні ринку соціальних послуг на прикладі Тернопільської області», організованій громадською організацією «Асоціація жінок України» як підсумок реалізації проєкту «Якісні соціальні послуги як засіб подолання викликів та наслідків війни», розквітла тиха, але надзвичайно потужна історія – історія творчості Марини Футерко, яка проживає у Бережанах, що на Тернопільщині. Її картини, вив’язані гачком, стали не просто декоративним елементом, а глибоким емоційним посланням, витканим любов’ю до рідної землі, болю війни та незламної віри в Бога та Україну.
Доля свого часу закинула Марину на італійські заробітки. Далеко від рідного дому, серед чужих країв, серце її невпинно рвалося до України. Саме тоді, випадково побачивши в журналі дивовижні картини, створені за допомогою гачка, в її душі спалахнула іскра.
Спогади дитинства, коли лагідні руки мами вчили її вправно володіти гачком, ожили з новою силою. Мами, чию родину жорстока радянська влада вирвала з українського кореня і заслала до холодного Сибіру.
Там, у довгі зимові вечори, українські жінки знаходили розраду у вишиванні та в’язанні, зберігаючи у своїх руках тепло рідної культури. Ці спогади стали першою ниткою у майбутніх мистецьких творах Марини.
Початок жорстокої російсько-української війни став для Марини нестерпним болем. Цей біль вилився у її першу символічну картину, вив’язану гачком. На ній монах, сповнений рішучості та скорботи, несе важкий хрест угору. Цей образ став метафорою України, яка мужньо несе свій тяжкий хрест випробувань, але, подібно до біблійного сюжету, неодмінно воскресне. У кожній петельці цієї картини відчувається незламна віра у перемогу світла над темрявою.
З того часу гачок у руках Марини став не просто інструментом, а продовженням її душі. За роки творчості вона вив’язала понад двадцять картин, кожна з яких несе свій особливий зміст, свою емоцію. Багато з них Марина щиро дарувала друзям, ділячись з ними частинкою свого серця.
Одну зі своїх найзнаковіших робіт, над якою майстриня працювала цілий рік, вона з глибокою шаною передала у дар музею церкви Святої Богородиці у Моршині. Це величний образ Матері Божої, витканий з ниток з такою майстерністю та любов’ю, що здавалося, ніби сам Спаситель дивиться на тебе з полотна. Цей дар став не лише цінним експонатом, але й символом глибокої віри та духовності художниці.
Окрім картин, вправні руки Марини створювали вишукані скатертини, ніжні наволочки на диванні подушки, додаючи затишку та краси у буденне життя. У кожній її роботі відчувається любов до деталей, тонкий художній смак та неперевершене володіння технікою в’язання гачком.
І ось, у день роботи Всеукраїнської конференції творчість Марини Футерко постала перед учасниками як справжнє диво. Її гачковані картини, розставлені у фойє готелю Тернопіль, миттєво привертали увагу учасників конференції своєю оригінальністю, глибокою тематикою та неймовірною майстерністю виконання. Кожен охочий міг зупинитися, роздивитися витончений візерунок, відчути емоційний заряд, що виходив від цих унікальних творів.
Учасники конференції, зайняті важливими дискусіями про майбутнє соціальної сфери, на мить зупинилися, заворожені красою та символізмом робіт Марини. У їхніх очах читалося щире захоплення, здивування та глибока повага до таланту майстрині. Її картини стали не лише естетичною насолодою, а й потужним нагадуванням про силу людського духу, про здатність творчості зцілювати душевні рани та об’єднувати людей навколо спільних цінностей.
Історія Марини Футерко – це історія про те, як мистецтво може стати порятунком, способом вираження найглибших почуттів, мостом між минулим і сьогоденням. Гачок у її руках – це не просто інструмент для в’язання, а чарівна паличка, що творить дива, промовляє без слів та дарує світові неповторні образи, виткані з болю, надії та безмежної любові до України. Її творчість – це ще одне яскраве свідчення незламності українського духу, його здатності до краси та глибокого самовираження навіть у найскладніші часи.
Довідково. Навчання стало можливим завдяки реалізації Асоціацією жінок України проєкту «Якісні соціальні послуги як засіб подолання викликів та наслідків війни», який виконується в рамках проєкту Європейського Союзу «Посилення залучення громадянського суспільства для розвитку соціальної сфери в Україні» (EU4CSOs EmpowerUA) та реалізовується Благодійною організацією «МЕРЕЖА 100 ВІДСОТКІВ ЖИТТЯ РІВНЕ». Публікація здійснена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є одноособовою відповідальністю Асоціації жінок України і за жодних обставин не може вважатися таким, що відображає позицію Європейського Союзу.
B V