У сучасному світі жіночі організації є потужними рушіями змін у різних сферах суспільного життя. ГО «Асоціація жінок України», яку очолює громадська діячка, депутатка Тернопільської обласної ради VII скликання, голова депутатської групи «Рівні можливості» Лариса РИМАР, не лише створює простір для обговорення важливих соціальних питань, підтримки жінок, захисту їхніх прав та зміцнення їхньої ролі в суспільстві, а й активно працює над практичним втіленням своїх планів і напрацювань, створюючи умови для розвитку жіночого лідерства, відкриваючи можливості для їхньої активної участі у житті суспільства. Наприкінці року – добра нагода поговорити про здобутки і плани.
26 років – історія успіхів і досягнень
Жіночі громадські організації, як і наша Асоціація, є невід’ємною частиною суспільних змін. Упродовж 26 років нашої діяльності ми не словами, а справами підтверджували наші цілі: об’єднання зусиль на захист законних прав і свобод жінки, підвищення статусу жінки, її ролі та місця у громадсько-політичному, соціально-економічному та культурному житті держави, соціальний і правовий захист законних інтересів членів організації.
– На Тернопіллі відома створена Асоціацією коаліція «Час діяти!». Наскільки вона дієва?
– Так. З ініціативи Асоціації ще у 2011 році була створена коаліція жінок-лідерок «Час діяти!», до складу якої увійшли активні жінки, правозахисниці, представниці різних професій – медикині, освітянки, журналістки, підприємиці. Коаліція відмічена як ініціативна з продуктивними результатами роботи на регіональному й місцевих рівнях.
Діяти спільно – це діяти продуктивно! Ми активно співпрацюємо з іншими громадськими організаціями, де основа – жінки-лідерки. Наприклад, із ГО «Союз Українок», Тернопільська ОВ ВГО «Просвіта ім. Т.Г. Шевченка», ГО «Центр регіонального розвитку та права», ГО «Інститут права», Міський жіночий клуб «Відродження нації», Тернопільська експертна група, ТОО Товариства Червоного Хреста України, Тернопільська міська ГО «Джерела», ГО «Спілка батьків дітей, які хворіють на дитячий церебральний параліч «Крила ангела»», ГО «Спілка жінок Тернопільщини», ГО «Асоціація жінок України. Дія. Тернопіль», Конгрес української інтелігенції.
Залучаючи до співпраці дієвих жінок області, прагнемо, аби вони включалися у ділове життя краю. Розширюємо й активність Асоціації. Тільки за останніх пів року ми підписали меморандуми про партнерство та співпрацю з департаментом соціального захисту населення Тернопільської ОВА, управлінням з питань ветеранської політики Тернопільської ОВА, Західним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги, а також меморандуми про партнерство та співпрацю у соціальній сфері з Нараївською та Саранчуківською громадами на Бережанщині за одним із проєктів, які тепер реалізовуємо. Тут у нас активний місцевий осередок Асоціації. Таку співпрацю плануємо розширювати й на інші громади.
За роки діяльності Асоціації реалізовано десятки проєктів та програмних ініціатив, впроваджено спільні грантові проєкти з іншими громадськими організаціями Тернопілля та України. Їх донорами були Міжнародний Фонд Відродження, ІСАР «Єднання», Антикризова гуманітарна програма Міжнародного фонду Відродження, Український жіночий фонд. Виконували проєкт «Об’єднання зусиль громадськості та влади в Тернопільській області на виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1325», проєкт «У-Медіа», що здійснювався в Україні міжнародною організацією Інтерньюз Нетворк за підтримки USAID, проєкт Європейського Союзу «Посилення залучення громадянського суспільства для розвитку соціальної сфери в Україні» та інші.
– Ви згадали про проєкти. Робота над ними дає можливість втілювати в життя ті цілі, які Асоціація ставить перед собою. Над якими працюєте?
– Тепер працюємо над двома проєктами: «Якісні соціальні послуги як засіб подолання викликів та наслідків війни», який виконуємо в рамках проєкту Європейського Союзу «Посилення залучення громадянського суспільства для розвитку соціальної сфери в Україні» (EU4CSOs EmpowerUA), що реалізовує Благодійна організація «Мережа 100 відсотків життя Рівне», та «Правова та психологічна допомога родинам осіб із інвалідністю з дитинства» за фінансової підтримки фонду Абіліс.
Ми стали членами «Коаліції 1325 Тернопільщини», яка працює над впровадженням принципів резолюції Ради Безпеки ООН «Жінки, мир, безпека». Участь Асоціації в коаліції має для нас велике значення як для організації, що прагне стати рушійною силою змін, посилювати вплив локальних ініціатив і сприяти тому, щоб голос жінок лунав на всіх рівнях прийняття рішень.
Асоціація жінок – у Реєстрі надавачів соціальних послуг
– Робота в напрямку покращення якості соціальних послуг для особливо вразливих категорій населення дуже важлива в час складних випробувань, які переживає Україна. Ви взялися за проєкт, що стосується соціальних послуг, спрямований на больові точки суспільного життя. Але ж такі послуги надає держава. Що нового ви привнесли проєктом?
– Беручись за проєкт «Якісні соціальні послуги як засіб подолання викликів та наслідків війни», ми мали на меті підвищити якість й урізноманітнити соціальні послуги для осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, спричинених або загострених війною. Наша цільова група в проекті — члени родин військових та особи з інвалідністю. Так, держава надає чимало послуг, головно спрямованих на фінансову підтримку, допомогу в догляді. Але їх не достатньо для того, аби задовольнити потреби людей, які тепер опинилися у складних життєвих обставинах. Ми розширили спектр послуг.
При Асоціації ми створили Громадський центр надання соціальних послуг, де учасники проєкту отримують безкоштовні послуги консультування та соціальної адаптації, що включають психологічну, юридичну допомогу, заняття арт-терапією, отримання навиків із швейної справи – апсайклінгу, музикування, участь в екскурсійних програмах.
– Це немала палітра послуг, які в комплексі ніхто на Тернопіллі досі не виконував. З чого починали?
– Ми на самому початку відповідально підійшли до роботи. Щонайперше – подали відповідні документи для внесення організації до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг відповідно до Закону України «Про соціальні послуги». Включення до державного реєстру надавачів соціальних послуг ставить ГО «АЖУ» в один ряд із іншими суб’єктами ринку соціальних послуг і відкриває нові можливості як для подальшого розширення спектру таких послуг, так і для розвитку самої Асоціації.
Розуміючи, що без професійної команди фахівців неможливо працювати на високому рівні, запросили до співпраці таких спеціалістів. У нас професіонали у своїй сфері: Галина Гончаровська – доцентка Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, кандидатка психологічних наук, практикуюча психологиня; Зінаїда Мокрицька – спеціалістка з арт-терапії, соціальна педагогиня Тернопільського навчально-реабілітаційного центру Тернопільської обласної ради; Неоніла Іваноньків – майстриня апсайклінгу, викладачка по класу бандури Тернопільської ДМШ; Наталія Присіч – співачка, тренерка з музикування та вокального мистецтва, викладачка вокалу Тернопільського мистецького фахового коледжу ім. Соломії Крушельницької, яка понад 20 років виступала провідною солісткою Тернопільської обласної філармонії.
Загалом ми чимало зробили, аби працювати кваліфіковано! Команда проєкту пройшла курси підвищення кваліфікації на базі Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, а також взяла участь у циклі вебінарів «Стійкість громади», який створено у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», у вебінарі на тему: «Надання соціальних послуг за рахунок державних коштів – що потрібно врахувати?», організованого Мінсоцполітики та Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю. Фахівчинями проєкту було розроблено навчальні програми групових занять за напрямками психологія, право, арттерапія, терапія музикуванням, трудотерапія (швейна справа, апсайклінг), розроблено восьмикрокову навчальну тренінгову програму для одержувачів послуг.
– Учасниці проєкту діляться позитивними враженнями про послуги, бо й направду вони непересічні. Які тренінги найбільш затребувані?
– Не можу визначити пріоритетних, адже всі – на високому рівні. Наприклад, на заняттях психологиня Галина Гончаровська використовує методи психотерапії зі встановленою ефективністю, що ґрунтуються на доказовій базі. Фахівчиня проводить арт-терапевтичні вправи, техніки когнітивно-поведінкової терапії, завдяки яким можна подумати над своїми діями і змінити поведінку, відкоригувати її. Також використовує техніки, спрямовані на те, щоб уникати можливих конфліктних ситуацій, біосугестивну терапію, що дає психоемоційне розслаблення. Обов’язково при виборі методів, психологічних технік враховує індивідуальні та вікові особливості, життєвий досвід, наявність травматичних подій, емоційний стан людини.
Цікавою і оздоровчою є арт-терапія, яку проводить соціальна педагогиня Зінаїда Мокрицька. Образотворчими методами учасники, до прикладу, зображають настрій чи відбитками фарби в кульках на аркуші паперу відтворюють різні образи. Це піднімає настрій, заспокоює. Іще одна техніка, яку використовують у роботі – пластилінографія. Ліплення розвиває не лише уяву, а й змушує працювати обидві півкулі головного мозку, знижує дратівливість. Особлива техніка бібліотерапія – терапевтичне лікування словом.
А хіба може залишити незворушним музикування? На заняттях зі співачкою Наталею Присіч учасники тренінгу забувають про час. Музикотерапія – один із найефективніших і найуніверсальніших методів арттерапії, який використовує звук, ритм і мелодію для покращення фізичного, емоційного стану людини.
Навичкам перетворення старого одягу чи такого, який вийшов з ужитку, в дизайнерський, або ж у стильні речі, учасники навчаються у фахівчині з апсайклінгу Неоніли Іваноньків. Ми облаштували творчу швейну майстерню, яка функціонує як окремий підрозділ Асоціації. Майстерню обладнали швейними машинками, приладдям для того, аби учасники проєкту мали можливість не лише теоретично, а й практично долучитися до справи й набути навички, які могли б за бажання розвинути.
Затребуваними є юридичні послуги, які надає фахова юристка Лідія Калаур. Особливо така потреба є у громадах, віддалених від обласного центру. Виїзні тренінги, які проводить Асоціація на Бережанщині в Нараївській та Саранчуківській громадах, це підтверджують.
Для отримувачів соціальних послуг організовуємо й екскурсійні програми, зокрема не так давно провели екскурсійні тури історичними місцями м. Збаража, м. Бережан.
Досягненнями ділимося і на сайті, і в YouTube-каналі
– Ваш досвід цікавий і міг би бути корисним для багатьох спільнот, навіть у громадах. Чи поширюєте його, чи можуть бажаючі побачити здобутки?
– Свої досягнення не приховуємо. Навпаки, прагнемо якнайширше розповсюдити інформацію про них, щоб бажаючі могли почерпнути досвід. Так ми провели дослідження щодо рівня поінформованості про соціальні послуги, які надають суб’єкти різних організаційно-правових форм, для того щоб знати реальний стан справ у цій царині. Презентували результати під час розширеного засідання колегії департаменту соціального захисту населення Тернопільської ОВА. Розробили інтерактивну карту надавачів соціальних послуг у Тернополі й на головній сторінці сайту організації розмістили банер «Хто в Тернополі надає соціальні послуги і які». Готуємо й розповсюджуємо інформаційні бюлетені проєкту, рекламні буклети. Для більшого охоплення інтернет-аудиторії було створено сторінку ГО «АЖУ» в YouTube-каналі https://www.youtube.com/@АсоціаціяжінокУкраїни , де оприлюднено проморолик, який виготовлений в рамках проєкту.
– Другий проєкт дещо перегукуються з першим, адже у фокусі – родини, які виховують осіб з інвалідністю з дитинства. На чому зосереджуєтеся тут?
– Ми не так давно почали працювати в проєкті. Це на перший погляд вони перегукуються, бо в одному й другому в центрі уваги є сім’ї, де проживають особи з інвалідністю. Також висококваліфіковані спеціалістки працюють як у першому, так і другому проєкті. Але у кожному – свої особливості. Реалізовуючи проєкт «Правова та психологічна допомога родинам осіб із інвалідністю з дитинства», ми ставимо собі за мету підвищити психостійкість батьків, які виховують таких дітей, створити для них умови для соціальної адаптації, емоційного розвантаження та професійного розвитку, навчити інструментам юридичного самозахисту. Адже сім’ї, в яких є особи з ментальними порушеннями, нерідко стикаються з емоційним виснаженням, а часто й з соціальною ізоляцією.
Для таких родин ми організували роботу Центру юридичної і психологічної підтримки та відновлення. Родинам, які самостійно не можуть дістатися до Асоціації, ми надаємо за підтримки Тернопільської міської ради соціальне таксі.
Батьки й діти займаються у Центрі в різних кімнатах. Тренінги для батьків, які проводить психологиня, дають можливість краще розуміти потреби своєї дитини та справлятися зі стресом. Працюють фахівчині з ними також і на тренінгах з арт-терапії, апсайклінгу. Юристка проєкту фахово консультує батьків щодо прав дитини, передбачених законодавством, на які виплати має право особа з інвалідністю, як складати заяви та скарги на органи, які не виконують своїх обов’язків, як оформити пільги, соціальні виплати та інші види підтримки й багато інших питань, на які могли отримати відповіді батьки.
Важливо також те, що, спілкуючись тут, батьки формують групи взаємодопомоги для обміну досвідом – це створює відчуття підтримки та солідарності серед сімей у схожих обставинах, а діти мають можливість спілкуватися, отримати сеанси арттерапії.
Працюючи над цим проєктом, ми переконалися у необхідності підтримки таких родин громадськими організаціями як Асоціація жінок, які не узагальнюють, не формалізують проблему, а акцентують увагу на потребі кожного з учасників.
– Чи маєте у планах розвивати проєкт, адже терміни його впровадження закінчаться, а проблема родин з дітьми з ментальними порушеннями нікуди не подінеться, бо державі зараз не до цього…
– Плануємо, що результати й напрацювання цього проєкту стануть основою для подальшої роботи Асоціації та її партнерів над розширенням інфраструктури соціальних послуг для осіб з інвалідністю, зокрема створення у Тернополі Центру денного перебування осіб з інвалідністю різних вікових груп. Діяльність такого центру дала б можливість особам з інвалідністю перебувати в колективі, розвиватися під наглядом фахівців, а батькам – працювати, відпочивати, займатися саморозвитком, покращувати своє ментальне здоров’я тощо.
– Це смілива ідея. Її втілення потребуватиме великих фінансових ресурсів, енергії і цілеспрямованості.
– Безумовно, масштабні ідеї і проєкти потребують належного фінансування. Позитивно, що політика багатьох міжнародних донорів сьогодні спрямована на вирішення правових та соціальних проблем українців, які викликані війною. Ми раді, що цього року ми залучили для проєктної роботи уже майже 1,5 млн. грн. Це кошти Європейського Союзу та Фонду Abilis (Фінляндія). Асоціація дає можливість працювати у проєктах 12 жінкам, а це означає, що сплачуються податки до бюджету, покращується економічне становище учасниць нашої команди. Це теж успіх! Як я вже згадувала, ми відкрити швейну майстерню – за кошти донорів нами придбано 10 одиниць швейного обладнання на загальну суму 72 тисяч гривень, на якому жінки вчаться шити, набувають навиків і знань для покращення свого фінансового стану. Сьогодні Асоціація жінок, яку я очолюю, має 2 офіси (адміністративний та майстерню) в центрі Тернополя, має технічні засоби та кваліфікований персонал, який може виконувати проєкти будь-якої складності. І я цим пишаюся!
Енергії та цілеспрямованості нам не бракує, а щодо більших фінансових ресурсів, то сподіваємося на подальшу успішну роботу над проектами. Не забуваймо, що жіночі громадські організації як Асоціація жінок України є потужною силою, що прагне сприяти розбудові демократичного, інклюзивного та справедливого суспільства. У сучасних умовах війни саме жіночі організації виступають каталізатором соціальних змін та рушієм соціального поступу.
Розмовляла Валентина БАЦА
B V