СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ

Громадської організації «Асоціація жінок України» (ГО «АЖУ»)

на 2024-2025 роки

І. ВСТУП

Стратегічне планування діяльності ГО «АЖУ» на 2024-2025 роки було розпочато у січні 2023 року та включало процес аналізу політичних, економічних, соціальних та інформаційних тенденцій в Україні; аналітичну роботу команди з числа активісток організації та залучених експертів; перегляд мети та завдань, які стоять перед ГО «АЖУ»  на сучасному етапі розвитку громадянського суспільства та України.

Стратегія визначає основні напрямки діяльності організації і є «дорожньою картою» на шляху організаційної розбудови  ГО «АЖУ», посилення видимості та впливовості, побудови міцної команди та стабільної фінансової основи для реалізації Статутних завдань.

ІІ. ІСТОРІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ

Громадська організація «Асоціація жінок України» утворена 25 років тому як Тернопільська обласна Асоціація Жінок, установча конференція відбулася 18 листопада 1998 року та об’єднала понад 100 активних і небайдужих жінок-лідерок із різних сфер: освіта, охорона здоров’я, культура і мистецтво, бізнес, громадський сектор, органи державної влади та місцевого самоврядування.

Засновницями організації виступили відомі на Тернопіллі громадські діячки Дарія Чубата (очолювала тривалий час Тернопільське відділення Всеукраїнського товариства «Просвіта ім. Т.Г. Шевченка», кандидатка технічних наук Галина Решетник, голова міської філії «Союзу Українок» Олександра Андрунців.

З 2011 року організацію очолює Лариса Римар, громадська діячка, депутатка Тернопільської обласної ради VII скликання, голова постійної депутатської комісії з питань соціально-економічного розвитку. У 2017 році організація перейменована на ГО «Асоціація жінок України».

Асоціація співпрацює з іншими громадськими організаціями: ГО «Союз Українок», Тернопільська ОВ ВГО «Просвіта ім. Т.Г. Шевченка», ГО «Центр регіонального розвитку та права», ГО «Інститут права», Міський жіночий клуб «Відродження нації», Тернопільська експертна група, ТОО Товариства Червоного Хреста України, Тернопільська міська ГО «Джерела», ГО «Спілка батьків дітей, які хворіють на дитячий церебральний параліч «Крила ангела»»,  ГО «Спілка жінок Тернопільщини», ГО «Асоціація жінок України. Дія. Тернопіль», Конгрес української інтелігенції, інші.

Членкині організації є постійними членами дорадчих органів, які діють при органах влади, беруть активну участь у вирішення соціальних та економічних проблем вразливих груп населення. Асоціація тісно співпрацює з органами влади, які займаються питаннями соціального захисту населення, молоддю, малозабезпеченими, особами з інвалідністю та громадянами, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Голова Асоціації Лариса Римар у 2015 році очолювала Громадську раду при Тернопільській ОДА, була членом президії ОДА. Заступниця голови Асоціації Марія Мацук багато років поспіль очолювала Громадську раду при Управлінні Державної пенітенціарної служби в Тернопільській області.

Організації має потужну фахову та експертну команду, яка за роки діяльності високо себе зарекомендувала та підтвердила свою компетентність й професійність.

З ініціативи Асоціації у 2013 році створена Коаліція жінок лідерок «Час діяти!», до складу якої увійшли активні жінки-лідерки, представниці різних професій – медики, освітяни, журналісти, підприємиці.

ІІІ. МІСІЯ ТА НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ

Метою (цілями) діяльності Асоціації є об’єднання зусиль на захист законних прав і свобод жінки, підвищення статусу жінки, її ролі і місця у громадсько-політичному, соціально-економічному та культурному житті держави, соціальний і правовий захист законних інтересів членів Організації.

Асоціація діє на принципах:

1) добровільності;

2) самоврядності;

3) вільного вибору території діяльності;

4) рівності перед законом;

5) відсутності майнового інтересу їх членів (учасників);

6) прозорості, відкритості та публічності.

              Основними напрямками діяльності Організації є:

• співробітництво з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими об’єднаннями громадян і громадами в межах чинного законодавства;
• участь у співпраці з іноземними неурядовими і міжнародними урядовими організаціями, неухильно дотримуючись міжнародних договорів та діючого законодавства;
• взаємодія з владними структурами та органами місцевого самоврядування щодо підтримки членів Організації та вирішення нагальних та проблемних питань;
• надання інформаційно–консультаційної допомоги громадам, організаціям, об’єднанням, органами влади і місцевого самоврядування;
• участь у проведенні освітніх заходів, конференцій, семінарів та форумів;
• участь у проведенні аналітичних та соціологічних  досліджень;
• сприяння прозорій, підзвітній та ефективній діяльності влади та місцевого самоврядування;
• здійснення координації дій жіночих громадських організацій шляхом створення бази даних проблем членів Організації, загальних жіночих проблем держави та можливостей і результатів їх вирішення ;
• підтримання ініціатив членів Організації і розробка планів спільних масових заходів для вирішення жіночих проблем у різних сферах (освіта, охорона здоров’я, культура, робота з дітьми та молоддю, екологія, право) ;
• здійснення підтримки і захист прав в межах чинного законодавства членів Організації на всіх рівнях державної влади через юридичні консультації, адвокаційні заходи;
• сприяння розвитку жіночого підприємництва на засадах соціального партнерства і адвокація його підтримки на всіх рівнях державної влади;
• участь у здійсненні соціально-економічних та освітньо-виховних програм, розробці проектів для отримання грантів з метою надання фінансової допомоги для реалізації цих програм;
• сприяння вдосконаленню соціальної політики щодо захисту сім’ї та материнства, молоді, осіб з інвалідністю, справедливої системи соціального і пенсійного забезпечення;
• співпраця з органами державної влади на різних рівнях, внесення про­позиції для створення прозорої політики по вирішенню жіночих проблем;
• налагодження, підтримка зв’язків, обмін інформацією з іншими жіночими організаціями, в тому числі з міжнародними, вступ в коаліції з іншими громадськими та політичними організаціями для реалізації завдань Організації;
• формування поваги і довіри до громадських організацій через медіа, здійснення видавничої діяльності, проведення круглих столів, тренінгів, конференцій, творчих зустрічей, виставок-аукціонів;
• сприяння у наданні якісних соціальних послуг населенню;
• організація та проведення культурно-мистецьких заходів в Україні та закордоном;
• виконання інших завдань, які не суперечать чинному законодавству та відповідають меті Організації.

               Для вирішення статутної мети (цілей) Асоціація має право:

• вільно поширювати інформацію про свою діяльність, пропагувати свою мету (цілі);
• представляти і захищати законні інтереси Організації та його членів у державних, приватних, громадських Організаціях;
•    здійснювати заходи щодо розвитку й зміцнення зв’язків з іншими громадськими Організаціями;
•    створити інформаційну сторінку Організації;
•    звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами;
•   бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства;
•   засновувати з метою досягнення своєї статутної мети (цілей) засоби масової інформації;
•   здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) Організації та сприяє її досягненню.
•  брати участь у порядку, визначеному законодавством, у роботі консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, що утворюються органами державної влади, органами місцевого самоврядування для проведення консультацій з громадськими об’єднаннями та підготовки рекомендацій з питань, що стосуються сфери їхньої діяльності;
• проводити дії спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають, у тому числі надавати соціальні послуги:
• інформування;
• консультування;
• консультативний кризовий телефон;
• посередництво;
• представництво інтересів;
• надання притулку;
• короткотермінове проживання;
• соціальна профілактика;
• денний догляд;
• денний догляд дітей з інвалідністю;
• соціальний супровід;
• соціальний супровід при працевлаштуванні та на робочому місці;
• екстрене (кризове) втручання;
• соціальна адаптація;
• соціально-трудова адаптація;
• тимчасовий відпочинок для батьків або осіб, які їх замінюють, що здійснюють догляд за дітьми з інвалідністю;
• тимчасовий відпочинок для осіб, що здійснюють догляд за особами з інвалідністю, особами, які мають невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування;
• транспортні послуги;
• підтримане проживання осіб похилого віку та осіб з інвалідністю;
• соціально-психологічна реабілітація;
• соціальна інтеграція та реінтеграція;
• натуральна допомога;
• формування життєстійкості;
• супровід під час інклюзивного навчання.

Організація може бути виконавцем державного замовлення відповідно до закону.

IV. АНАЛІЗ СЕРЕДОВИЩА ТА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ СИТУАЦІЇ

Воєнний стан в Україні, запроваджений через збройну агресію з боку росії, різко погіршив соціально-економічну та демографічну ситуацію в державі. Існуюча система надання соціальних послуг населенню з перших днів війни не була готова організувати належний соціальних захист потребуючих і зараз, на третьому році війни, не спроможна охопити якісними послугами усіх громадян, які цієї допомоги потребують та які підпадають під ознаки осіб, яким така послуга має бути надана, оскільки за визначенням Закону України «Про соціальні послуги», відносяться до категорії осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Про це свідчать численні соціологічні дослідження. Так за прогнозами у 2024 році понад 14,6 мільйона українців, що становить близько 40 % чисельності населення в країні, потребуватимуть гуманітарної допомоги. Про це заявили в ООН. Інститут демографії та соціологічних досліджень ім. Птухи повідомив, що у 2023 році рівень бідності в Україні складав 67%. За результатами Дослідження, проведеного компанією Alligator у 2023 році за підтримки ВООЗ, Національної програми ментального здоров’я Олени Зеленської та інших партнерів, встановлено, що війна суттєво вплинула на погіршення ментального здоров’я українців: кожен другий респондент заявляв, що його психоемоційний стан значно погіршився, особливо молоді люди підліткового віку та жінки вказували про відчуття стресу, виснаження, пригніченості. Загострилися тривожні стани і в інших категорій населення, які і до війни перебували у складних життєвих обставинах, такі як особи з інвалідністю та їх родини. Під час повномасштабного вторгнення до цієї групи додалися військовослужбовці, які безпосередньо беруть участь у бойових діях та члени їх сімей.

Воєнні дії та їх наслідки загострили соціальні проблеми та психоемоційний стан вразливих груп населення, зокрема, осіб з інвалідністю та членів їх родини, родини військовослужбовців переживають постійний стрес і тривогу через боязнь втратити рідних,  учасники бойових дій, які демобілізовані або перебувають вдома у відпустці, потребують невідкладної кризової психологічної допомоги.

Війна продемонструвала неспроможність існуючої соціальної системи, швидко впоратись із проблемами осіб, які через воєнний стан опинилися у кризовій ситуації. Фактично гуманітарні місії, волонтери, громадські та благодійні організації прийняли на себе перший удар з напливом біженців та потребуючих. Станом на сьогодні багато нормативно правових актів ще не адаптовані до умов воєнного часу.

За результатами оцінки Transparency International Ukraine в Індексі сприйняття корупції за 2023 рік Україна займає 104 позицію з поміж 180 країн. За останні 20 років Україна майже не опускалася нижче 100 місця, що говорить про системність корупції, яка роками підриває базові основи державотворення та економічної міцності країни.

Сьогодні в Україні корупція посідає друге місце серед основних проблем українців після збройної російської агресії. Про це свідчать результати дослідження «Корупція в Україні 2023: розуміння, сприйняття, поширеність», яке презентувало Національне агентство з питань запобігання корупції.

Судова реформа, створення спеціалізованих антикорупційних органів НАЗК, НАБУ, САП не дало швидкого очікуваного результату, справи корупціонерів розглядаються роками, одиниці з них доходять до логічного завершення. Топ-корупція й надалі живе у вищих ешелонах влади, а після децентралізації – зосередилася і на регіональному рівні у кабінетах новостворених територіальних громад, які отримали чималі повноваження у розпорядженні значними бюджетними коштами.

Об’єднанні територіальні громади, яких в Україні майже 1500, стали самостійними «гравцями» у вирішенні справ місцевого значення із чималими бюджетами, що дало змогу навіть в часи війни, витрачати фінансові ресурси на різні чиновницькі забаганки із застосуванням корупційних схем. Через систему закупівель «Прозоро» щодня проводяться сотні закупівель товарів чи послуг у родичів, знайомих, відбувається вимагання коштів у бізнесу у вигляді «відкатів» і т.д. Розміри корупції на регіональному рівні настільки масштабні, що антикорупційні органи її не спроможні охопити. Відтак, корупція «з’їдає» ресурси громад, які мали б іти на вирішення соціальних проблем, яких сьогодні дуже багато, а через війну та її наслідки – буде ще більше. Під прикриттям війни на місцях чиновники недофінансовують культуру і освіту, соціальних захист і подолання екологічних проблем. Натомість виписують собі шалені премії, купують дорогі авто і т.д.

Громадськість та журналісти не можуть стояти осторонь і бути пасивними щодо нераціонального використання коштів громад, толерувати недоброчесність чиновників і корупцію.

В умовах війни в державі кожна бюджетна гривня має бути під пильним оком громадськості. Питання контролю за раціональним та прозорим використанням бюджетних коштів на усіх рівнях – від державного бюджету до сільського – сьогодні має стати для свідомої частини українців, які залишаються в країні, пріоритетом номер один у боротьбі з корупцією.

ГО «Асоціація жінок України» переконана, що вирішення актуальних соціальних проблем можливе за умови усунення корупційних схем у розподілі ресурсів громад, і спрямування цих коштів на соціальні програми та проєкти, такі як підтримка вразливих груп (ВПО, осіб з інвалідністю, сімей військових), стимулювання розвитку жіночого підприємництва, захист довкілля.

Досвід свідчить, що громадський контроль за діями влади та публічність завжди були дієвими інструментами протидії корупції – найбільш гучні звільнення та затримання топ-корупціонерів відбулися після журналістських викриттів та суспільного розголосу громадських активістів.

V.СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ:

організаційна розбудова Асоціації та мережування;

розвиток сфери соціальних послуг, включення до Державного реєстру надавачів соціальних послуг;

реалізація антикорупційних моніторингових проєктів з метою раціонального використання коштів громад в умовах війни;

проведення мистецьких заходів з популяризації української культури;

сприяння розвитку соціального та жіночого підприємництва.

Запровадження цифрових інструментів комунікації з партнерами.